видимість


видимість
(те, що подається / сприймається як очевидне, але чого насправді немає), проформа, форма; вивіска, хисток (зовнішній бік чого-н., те, що приховує істину), фікція (вигадана теза, що видається з певною метою за дійсне)

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • видимість — мості, ж. 1) Можливість бачити на далеку відстань. •• Зо/на ви/димості ділянка простору, в якій хвильовий зв язок між передавальною і приймальною сторонами здійснюється без ретранслятора. Недоста/тня ви/димість для дорожнього руху – видимість… …   Український тлумачний словник

  • видимість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • блискість — кості, ж. Властивість світлових приладів або світних та відбивних поверхонь, що полягає в здатності порушувати умови комфортного зору. •• Дискомфо/ртна бли/скість блискість, що викликає неприємні відчуття, проте не обов язково погіршує за цих… …   Український тлумачний словник

  • Бредлі, Френсис Герберт — (1846, Клапем 1924) англ. філософ, чільний представник абсолютного ідеалізму. Здобув освіту в Оксфорді. Зазнав впливу ідеалізму Гегеля і Грина. За політичними переконаннями був консерватором та активним критиком філософських засад лібералізму,… …   Філософський енциклопедичний словник

  • позір — Позір: вигляд [16;42] видимість, вигляд; на позір: на око [VI] видимість; для позору: про око [IV] погляд [14] погляд; на позір: на погляд [I] позір давати: поглядати [XII] погляд [в поясненнях помилково поляд ]; позір давати на кого: звертати… …   Толковый украинский словарь

  • Фіхте, Йоган Готліб — (1762, Раменау 1814) нім. філософ, суспільний діяч Н. авчався в ун тах Ієни і Ляйпцига (1780 1790). Творчість Ф. поділяється на два періоди до 1800 р. і після цього року. В перший період він створив систему суб єктивного ідеалізму, викладену в… …   Філософський енциклопедичний словник

  • форма — и, ж. 1) Обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд. || мн. Обриси частин людського тіла, людської фігури. 2) Пристрій, шаблон, за допомогою якого чому небудь (перев. якійсь масі) надають певних обрисів, якогось… …   Український тлумачний словник

  • поняття — 1) Спосіб розуміння та абстрактного уявлення результатів пізнання певної предметної галузі через усвідомлення істотних характеристик її об єктів. 2) Форма мислення, що характеризується відображенням закономірних відношень та властивостей об єктів …   Філософський енциклопедичний словник

  • діалектичний метод — один із філософських методів, який визначається особливим характером співвідношення філософських категорій їх парністю і полярністю (буття і небуття, єдине і множина, перервне і неперервне, видимість і сутність, необхідність і випадковість,… …   Філософський енциклопедичний словник

  • монізм — (від грецьк. μόνοζ один, єдиний) філософський концепт, який визначає першість одного , єдиного стосовно множинного (плюрального), різноманітного. Застосовується найчастіше у метафізиці, онтології, епістемології, соціальній філософії. Термін М.… …   Філософський енциклопедичний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.